Прощаючись, він запросив мене прийти подивитися концерт його гурту у п’ятницю: Сходження Фенікса, 19:00. Тизер виглядає дуже сміливо, агресивно та впевнено, що різко контрастує з особистістю, яку Рен показує у школі. Я справді заінтригована. Він сказав, що вперше запрошує когось подивитись, як він грає.
Мені приємно, що він почуває себе комфортно зі мною та що запросив мене подивитися, як він грає. “Звичайно. Я буду там.” Я сказала йому на прощання. Але він не знав, що я планую щось більше.
Чи знаєте ви?? Дещо цікаве про Руну!
Рен: “Мені це здається дуже підозрілим. Але з усіх цих людей у Webbit дівчина на ім’я Рубі – найкраща в місті для мого гаманця. Ну, у мене немає іншого вибору, вона бере дуже низьку ціну і обіцяє зробити роботу швидко. Схоже, це мій єдиний вихід, якщо я хочу взяти свій мопед на побачення з Руною… Е-е-вибачте, мем…”
Рубі: “Ти, мабуть, хлопчик на мопеді!”
Рен: “Е-е, Рен, взагалі-то…”
Рубі: “Отже, хлопчик на мопеді, я надіслала тобі докладну інформацію про те, що нам потрібно замінити. Витрати включені. Ти не знайдеш на ринку цін нижче, ніж у мене. Тобі пощастило! У мене дуже маленький відсоток через низькі накладні витрати!”
Рен: “Низькі накладні витрати?”
Рубі: “Подивися довкола, хлопчик на мопеді, всі витратні матеріали знаходяться в моєму домашньому фургоні! Крім того, це моє постійне місце, тому в мене БУКВАЛЬНО дуже низькі накладні витрати!” Вона підморгнула мені і безтурботно засміялася. Хм. Мило.
Рен: “Так ти живеш у своєму фургоні?”
Рубі: “Вправно, так? Я думаю, що постійне місце проживання тільки позбавляє тебе нових пригод. Крім того, я не можу дозволити собі орендувати щось на тривалий термін тут в Японії, бо я іноземка.”
Рен: Тоді я не міг знати, як ця випадкова зустріч з Рубі змінить моє життя.
Руна: У нашого виду є одна біологічна перевага, яку, мабуть, хотілося б мати багатьом людям: дуже-детальна-більш-ніж-фотографічна-пам’ять. Якщо найрозумніша людина може зберігати у своїй голові об’єм даних розміром ХХХХХХХ, то середній представник нашого виду може запам’ятовувати на 2000% більше. І все це завдяки кристалам K.N.O.W., систематично впровадженим ще до нашого народження. Вони схожі на біологічно покращених хробаків, що розташовуються на чолі наших немовлят, створюючи кристалічний будинок, і вічно живуть у синхронізації з нашим мозком. Тож уявіть собі здатність запам’ятовувати кожну деталь, інформацію, запах, вираз обличчя, звук, слова з ваших спогадів наче відеозапис, що відтворюється у вашій голові. Ми ніколи не забуваємо, бо не можемо забути. Фантастика? Так, звичайно. Але мені це також може розбивати серце…
Я хотіла б мати можливість виключити все це. Навіть лише на секунду. Заберіть усі ці спогади, будь ласка.